- розтикати
- —————————————————————————————розти́катидієслово доконаного виду—————————————————————————————розтика́тидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розтикати — I розт икати див. розтикати. II розтик ати а/ю, а/єш, недок., розти/кати, аю, аєш, док., перех., розм. Встромляти, втикати що небудь гостре в різні місця. || перен. Абияк розміщувати, безладно розкидати що небудь у великій кількості по різних… … Український тлумачний словник
порозтикати — а/ю, а/єш, док., перех., розм. Розтикати, заткнути в різні місця все чи багато чого небудь. || Сховати в різних місцях. || перен. Як небудь улаштувати в різних місцях усіх чи багатьох … Український тлумачний словник
розтиканий — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтикати. || розти/кано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розтикання — я, с. Дія за знач. розтикати … Український тлумачний словник